![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Юрій Алексєєв: 2019 стане роком відродження Sea Launch
Напередодні Дня космонавтики дізнався, що космічне агентство України не має ні концепції розвитку галузі, ні плану робіт на найближчий період.
Це дуже погана тенденція. Це означає, що ми нікому не потрібні як галузі, й не цікаві уряду у вирішенні державних завдань і проблем. Хоча при призначенні нового керівника ДКА було сказано багато слів і благих намірів про відродження колишньої слави і могутності українського космосу.
Сорок років роботи в ракетно-космічній галузі Радянського Союзу і держави України дозволяють мені так думати і говорити. З перших днів незалежності України тодішні керівники держави думали і дбали про людей і підприємства раніше непідконтрольні Києву. Кравчук Л. М., Масол В. А., Кучма Л. Д., Пустовойтенко В. П. Кузьмук А. І., Германчук П. К. та багато інших розуміли, що це інтелект науки як серед вчених і інженерів, так і серед робітничого класу.
Завдяки такому ставленню ми отримали можливість активно працювати і контактувати з провідними ракетно-космічними підприємствами і агентствами усього світу.
Перші кроки були не зовсім вдалими: не відділився маленький чилійський супутник від нашого основного апарату «АУОС».
У 1996 році почалися переговори про запуск 36-ти низькоорбітальних супутників за програмою «Іррідіум» в американській компанії «Глобал стар». КБ «Південне» і «Південмаш» підписали контракт на три пуски ракетою «Зеніт-2». Але перший же пуск приніс повне розчарування: ми втратили 12 супутників і контракт на подальші пуски. Почалися довгі розбірки і пошуки винних.
Паралельно велися переговори з компанією «Боїнг» (США), «Кварнер» (Норвегія), «Енергія» (Росія) і створення компанії запуску супутників з плавучої платформи з екваторіальної зони в Тихому океані. У 1998 році був проведений перший в світі пуск важкої ракети з морської платформи на екваторі. Це почала працювати американсько-російсько-норвезько-українська компанія «Морський старт» з офісом і припискою корабля і платформи в Каліфорнії в місті Лонг Біч.
До складу ракети «Зеніт 3SL» входили I і II ступені ракети «Зеніт-2» українського виробництва, розгінний блок (по суті третій ступінь) блок ДМ виробництва Росії, обтічник і перехідна платформа для супутника, а також наземна інфраструктура від Боїнга, і все це базувалося і запускалося з платформи за допомогою командного корабля, виготовленого в Норвегії.
Ми здійснили понад 30 успішних пусків, але при цьому були аварійні та частково виконані завдання.
Близько 1 млрд доларів, завдяки компанії «Морський старт», заробила Україна в особі «Південмаш» і КБ «Південне».
Великий досвід українських підприємств у створенні супутникових систем дозволив, після тривалих переговорів, виграти тендер на створення супутника дистанційного зондування землі та запустити його для Республіки Єгипет. Супутник «ЄгіпСат» був запущений в 2007 році за допомогою ракети «СС-18» компанією «Космотрас».
«ЄгіпСат» штатно відпрацював весь гарантійний строк на орбіті й дав поштовх до розвитку космічної науки в Єгипті.
Вся інфраструктура для роботи із супутником «ЄгіпСат» була створена і функціонувала завдяки фахівцям КБ «Південне» і «Південмаш» (Дніпропетровськ), НДІРВ та «Хартрон» (Харків), КБ «Арсенал» (Київ) і представників космічного агентства України.
Науково-промислові напрацювання при створенні супутника для Єгипту дозволили створити і запустити свій власний супутник ДЗЗ «Січ-2» в 2011 році з роздільною здатністю оптики 2,5 м, виготовленої КБ «Арсенал».
Цей супутник дозволив серйозно зайнятися контролем посівів наркотичних культур, площами відкритих кар'єрів з видобутку залізної і марганцевої руди і бокситів, вирішувати деякі питання Міністерства оборони України. Але пропрацював цей апарат недовго, всього 1 рік: підвели акумуляторні батареї з Санкт-Петербурга. Але ця аварія дала можливість нам навчитися працювати зі страховими компаніями, оскільки «Січ-2» був застрахований, то ми отримали належну нам страховку за апарат. Ці роботи з «ЕЄіпСат» і «Січ-2» показали світові, що Україна в змозі проектувати, виготовляти, готувати до запуску і експлуатувати космічні об'єкти. Обсяг власних робіт при створенні цих апаратів і наземної інфраструктури доходив до 75-80%.
В цей же час багато уваги було приділено розвитку та відновленню виробництва цивільної продукції на підприємствах космічної галузі. «Південмаш» почав випускати тролейбуси і трамваї, золоочисні установки для ТЕЦ. «Хартрон» почав займатися системами захисту для атомних електростанцій. «Об'єднання Комунар» почав випускати Поліскан для аеропортів України. «Київприлад» освоїв вузли та кабельну мережу для автомобілів тощо.
Але це все залишилося в минулому. Останні роки чехарда і заміни директорів агентства, чотири за три роки, призвели до того, що галузь стоїть практично на краю розвалу. Мені здається, що зі смертю єдиного українського космонавта Леоніда Каденюка настають передсмертні судоми космічної галузі України.
Україна втратила суднобудування, авіабудування і втрачає ракетобудування. Гучні заяви окремих керівників космічних підприємств і агентств на брифінгах і прес-конференції в Канаді і Японії про будівництво космодромів то в Канаді, то в Шотландії, то в Австралії не роблять честі космічному агентству України і керівництву країни.
Але надія вмирає останньою, так говорить народна мудрість. Сподіваюся, 2019 рік, рік 75-річчя «Південмашу», стане роком відродження пусків Sea Launch, роком завершення робіт зі створення української бойової ракети.
Автор:
Юрій Алексєєв, Голова ГС "Центр космічних ініціатив", Герой України, академік Міжнародної академії астронавтики, Академії інженерних наук та Академії технологічних наук України, лауреат Державної премії України, Генеральний директор ВО "Південий машинобудівний завод ім. А. М. Макарова" (1992-2005), Генеральний директор Державного космічного агентства України (2005-2009, 2010-2014)
no subject
Академику стоит географию подучить. Новая Шотландия - это в Канаде. А по Бразилию он не вспомнил по-видимому потому, что это была его (без)ответственность.
"Пэрэмога" в совместном с Россией проекте и "зрада" по поводу канадского -слишком уж пахнет "русским миром".
Мы, украинцы, будем совками-неудачниками до тех пор, пока будем смотреть НЕ на уровень возможной прибыли от сотрудничества, а на национальность. Деньги от канадцев, японцев, корейцев и индусов ничем не хуже российских, иранских, беларуских, казахских и пр.
Краткий смысл статьи
no subject
Там ніби-то є якась стратегія космічної дільності до 22 року, ні про що...
концепція до 32 року проробляється... в ній теж конкретики ніякої
намагався читати
Потрібна лібералізація космічної діяльності, держава лише контролює та регламентує.
прості та логічні процедури отримання ліцензій, пермітів на пуски, випробування тощо
Замісь цього совки блюдуть монополію старих заводів та КБ
Та все чекають коли до них забіжить лох, вибачаюсь інвестор...