
Красноруцький А.О, к.т.н., с.н.с, Помазан О.О.
Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Досвід бойового застосування літаків-розвідників продемонстрував нагальну потребу модернізації систем відеоспостереження, що стосується підвищенню роздільної здатності та передавання відеоінформації в режимі реального часу на центр обробки розвідувальної інформації.
Відповідно до оперативно-тактичних вимоги до модернізації літака Су-24МР, передбачені:
- заміна аерофотоапаратів АП-402 і А-100 на цифрову апаратуру типу 3-DAS-2 та 1-DAS-1;
- модернізація РЛС БО “Штик” (зона огляду збільшується з 24 км до 150 км, розрізняльна здатність – з 8-12 м до 3-5 м);
- заміна лазера станції лазерної розвідки “Шпиль” на високоефективні твердотільні лазери нового покоління;
- заміна станції інфрачервоної розвідки “Зима” на тепловізор працюючий одночасно у двох діапазонах спектру 3…5 мкм та 8…12 мкм.;
- виключення зі складу БКР-1 телевізійної станції розвідки “Аист”;
- перепрограмування угруповувача станції радіотехнічної розвідки “Тангаж;
- модернізація широкосмугового радіоканалу оперативної передачі розвідувальної інформації на наземні пункти прийому для роботи в реальному масштабі часу;
- створення уніфікованого наземного комплексу прийому та обробки розвідувальної інформації для забезпечення отримання даних з бортів літаків Су-24МР.
Обґрунтовується, що для підвищення оперативності доведення відеоінформації в комплексах повітряної розвідки необхідно розробити модель з кінцевою вірогідністю розпізнавання об'єкту, тобто робити кодування, яке спрямоване на кінцеве дешифрування знімка. Вводиться поняття дешифровочного кодування. Формулюється показник якості і критерій ефективності дешифровочного кодування цих наземних об'єктів з використанням бортових комплексів розвідки відеоінформації.
alex999