122 мм «Тайфун-1»
Apr. 30th, 2020 02:35 pm
29 квітня 2020 року, під технічним керівництвом КБ «Південне», було проведено успішні випробувальні пуски українських реактивних снарядів калібру 122 мм «Тайфун-1» до РСЗВ «Град», розроблених ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля».
Телеметрична інформація з борту реактивних снарядів під час їх польоту в режимі реального часу транслювалась на наземний мобільний вимірювальний пункт, який створено ДП «КБ «Південне».
До робіт над створенням реактивного снаряду «Тайфун-1» також залучено Павлоградський механічний завод ДП «ВО «Південний машинобудівний завод», ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», ДП «НВК «Фотоприлад», ДП «Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів» та інші.
✔️ Це був вже другий етап випробувань. Перший проведено в листопаді 2019 року - тоді було підтверджено дію снарядів на мінімальну дальність. Випробування теж були успішними.
Незважаючи на карантин і обмеження звичайної роботи підприємства, завдання щодо забезпечення обороноздатності нашої країни залишаються пріоритетними та не припиняються ні на мить.
Слава Україні!

(no subject)
Date: 2020-05-06 05:41 pm (UTC)Не окупиться?
(no subject)
Date: 2020-05-10 06:18 am (UTC)Хоча тут постає питання чи вдасться реалізувати аєродинамічне керування такою видовженною ракетою... Та чи є достатня кількость цілей для такого використання.
(no subject)
Date: 2020-05-10 03:56 pm (UTC)А потім вже система самонаведення буде керувати вільно падаючою БЧ.
(no subject)
Date: 2020-05-12 08:20 am (UTC)За вагою бойова частина граду трохи більша за Стугну, тож влізе. Через простішу компоновку (не треба ставити лазерний приймач в дупу), та відсутність власного двигуна можна збільшити кількість вибухівки у порівнянні зі Стугною. Було 1.5кг, стало 3кг.
Механізм відокремлення має певну вагу...
Чи вдасться зформувати кумулятивний заряд у 122мм потрібної ваги - не знаю.
Рульові машинки переїдуть до передньої частини ракети (задньої частини навантаження). Така вільно падаюча частина вийде більш маневренною, що як на мене, корисно.
А як наводити? Лазерний промінь не підійде бо цілей багато і вони близько. Хто ціль підсвітлювати буде? Розпізнавання образів, як на Javelin? Тепловізори рівня Javelin-у наші робити здатні. Розпізнавання сьогодні фрілансери за 500 баксів роблять.
Не бачу істотної різниці у порівняно зі звичайною ракетою, хоча певна вигода в такій конструкції є.
Я б іще один варіант обміркував. На одну з ракет пакету замість бойової частини встановити безпілотника наведення, щоб він відстежував цілі з повітря з близька. Це помітно вдешевить комплекс бо більшість ракет не матиме тепловізора в бойовій частині, а будуть керуватися за радіокомандами.
(no subject)
Date: 2020-05-14 10:43 pm (UTC)(no subject)
Date: 2020-05-14 10:47 pm (UTC)А оптичне розпізнавання, але мультиспектральне.
Додатково загальмувати падіння БЧ невеличким парашутом або стрімером.
(no subject)
Date: 2020-05-15 07:33 pm (UTC)Мультиспектральне - нічого не скажу, бо не знаю як там виглядатиме ціль. Двоспектральне наведення для ПЗРК річ не складна (один додатковий діод і ще один канал відстежування), але там розпізнаванням навіть і не пахне - надто низька роздільна здатність.
Цілевказання дуже гарно було б отримувати із супутника чи далекобійного дрону розвідника.
Як на мене треба зробити кілька різних головок на одну й ту саму базову ракету. Одна головка - дрон навідник, інша - з радіокомандним наведенням, третя - з розпізнаванням. Щось на кшталт HiMARS виходить, але дешевше.
Тут інше питання постає - чи не вигідніше буде зробити ракету не обмежуючись калібром 122мм? Вартість пускової установки невелика у порівнянні із 40 ракетами по 30000 баксів (беру 1.5 Стугни).