
ВАТ "Науково-виробниче підприємство Більшовик" - київський машинобудівний завод.
Заснований акціонерним товариством "Гретер і Криванек" на західній околиці київського передмістя - Щулявка (1882р.) - спочатку виробляв парові машини й устаткування для цукроварень, тощо. З 1930-х років завод розпочинає виробництво техніки для хімічної промисловості. У цей час тут створюється устаткування для перших радянських заводів синтетичного каучуку, на яких була виготовлена перша в СРСР автомобільна шина.
Серед фахівців відомий як значний оборонний завод (саме "Більшовик" бомбардувався фашистами ранком 22 червня 1941р.; перші жертви Великої Вітчизняної Війни поховані на Лук'янвському кладовищі ).
Остання продукція - пускові установки для зенітно-ракетного комплексу "С-300"
Наприкінці березня 2015 року ФДМУ було погоджено нову структуру підприємства та введено новий штатний розпис.
За пів року роботи новій адміністрації вдалось повністю зупинити боргове падіння - вперше за багато років, півріччя завершили з чистим прибутком 424 тис. гривень (замість 10 млн. збитків за аналогічний період минулого року), повністю погасили заборгованість з заробітної платні, вирішили питання виплати багатомільйонного боргу до пенсійного фонду. Почали важкий процес відновлення виробництва – від російського ринку відмовились з патріотичних мотивів (завод виробляє стратегічну продукцію подвійного призначення від порохозмішувачів до колес на БТРи), а Росія давала до 70% замовлень. Вийшли на Чехію, Індію, Шрі-Ланку, Південну Корею тощо. На етапі узгодження деталей низка контрактів. Почали відроджувати «соціалку» та культурне життя колективу. Середня заробітна платня по підприємству збільшилась з 2300 грн. до 2600 грн. на місяць… Все це - за пів року роботи на заводі, який десятиліттями заганявся у борги.
За наслідками керівництва, відносно Піддубного порушена кримінальна справа – 2 роки «умовно» з забороною обіймати керівні посади на 5 років. Підстав для кримінального покарання більш ніж достатньо: під час його «царювання» під видом металобрухту вивозився діловий метал, зі складів списувались матеріальні цінності (у першу чергу – кольорові метали), які могли б використовуватись за призначенням у виробництві, списувалось працездатне обладнання, а в результаті - якимось дивним чином у «Більшовика» - стратегічного державного монополіста в галузі, з’явився конкурент який почав виробляти таку ж саме продукцію на такому ж обладнанні (якого до того окрім «Більшовика» не було ніде в СНД) і за тими ж засекреченими кресленнями, що були створені унікальним конструкторським бюро заводу. Це завдає держпідприємству і Державі колосальних збитків у сотні мільйонів гривень. Саме у цей період, через схеми податкової застави та податкового арешту, підприємство втратило цілі корпуси, цехи, території. На місці унікального стратегічного цеху, в якому збиралась ракета С-300 («Сатана» - так потрібна була б державі тепер, на війні), виріс гігантський торгівельний центр «Більшовик», який сидить на всіх комунікаціях заводу, але не бере жодної участі в утриманні мереж…