Облик Украинской перспективной ПВО

[stailker]

В общем облик Украинской ПВО вырисовывается - РК-6 10км, ЗРК-73 20-30км, ЗРК-27 50-60км, ЗРК 9В55Р 150-250км. + ПЗРК.

И все это с тепловым, пасивным локационным, активным локационным, инерциальным наведением и телеуправлением-радиокоррекцией.

Вполне себе красиво и по-европейски с нормальными дальностями. Без армейских градаций, простыми словами - рота-опорник, батальон, город, область, регион. Не как ранее - стремлению к гигантомании дальности гнилой сибирской азиопы с дикарями, населяющих ее.

https://stailker.dreamwidth.org/

Comments

[void_am]

Як я розумію, антена прямокутної форми...
Я більше думав, що антена має нагадувати піраміду, щоб мати кути огляду вбік та вперед та компактно вписуватись у носовий обтічник. Як утворюється з елементів решітка, я не знаю - думав, можна поставити окремі випромінувачи, направлені уперед, а інші за ними трохи у бік... Якщо ж так неможливо.. Напевно, можна піти від протилежного - створити ГСН, яка визначатиме, що попереду у куті +-45 немає цілей і оглядова рлс вивела ракету вірно (але з таким великим сліпим сектором це ризиковано - потребує великих прискорень для маневрування).

> В Астер в крилах не двигуни а сопла

Так, просто я спростив опис дивакуватості інженерів.

> і як результат в газогенераторі потрібно везти більше палива.

Ні, не так. На великих ракетах просто ставлять бокові сопла з клапанами і скеровують газ за потреби (наприклад, той же Смерч). Проблема Астера полягає у тому, що система бокового маневрування об'єднана з двигуном другого ступіня, і коли він вигорає - а це відбувається дуже швидко, майже на початку траєкторіі - ракета втрачає надманевреність.
А трапилось так тому, що спочатку планувалося уражати Точку-У - для цього достатньо було крил та газових керм авіаційної ракети - а потім поставили завдання перехоплювати Оку/Іскандер у менш щільних шарах атмосфери, з меншими запасами аеродинамічного прискорення. Так би вони зробили нормальну ракету з окремим газогенератором - але вже пізно, бюджети витрачені на легенький дротик для дартса...


На локхідовському ж ПАК-3 газодінамічна система працю окремо, у будь який час і потужності. Крім того, завдяки тому, що сопла встановлені не біля центру мас, а ракета обертається - з'являється можливість розхитати ракету убік, як дзигу. У щільних шарах це створює бокову аеродінамічну силу, у височині ж іншим імпульсом компенсується рискання і отримується майже чисте бокове прискорення. Щоправда, математика, коли усе це потрібно включати - не для слабонервних. Та й чимало зайвих двигунів.
Але південнокорейці на своєму KM-SAM вибрали саме таку схему як найкращу з відомих.

[amaracum]

Локхід для свого EAPS робив напівактивну ГСН з антенною решіткою-пірамідою, тобто теоретично ФАР такого типу можлива.

Так в Астер окремий газогенератор, не перепуск газу з основного двигуна. Він працює на кінцевій ділянці.

Ви таки недооцінюєте важливість сопел, на смерчі вони б дозволили при одному і тому ж імпульсі зменшити розхід газу в тричі, як мінімум.

А в корейців по моєму як раз газогенераторного типу, тільки в них багато каналів по всій окружності а не 4, такий собі гібрид. В мережі є фото цього девайсу.

У всіх цих варіантів є свої переваги і недоліки, в залежності від потрібного імпульсу, часу роботи і точності коррекцій.
Якщо керування потрібно на невеликій ділянці і допустимі грубі коррекції дуже вигідні імпульсні двигуни, якщо ділянка велика або потрібен потужний імпульс - газогенератона схема, якщо потрібна висока точність газогенераторній схемі зараз нема альтернативи.
Потужний газовий руль в центрі масс може розвантажувати корпус ракети, дозволяючи більше навантаження не збільшуючи товщину стінок двигуна і відсіків.

[void_am]

Так, знайшов MHTK.

Сором мені! Вже забувати почав.

На смерчі, наскількі я бачив, все ж таки стоять сопла з кришками - https://img-fotki.yandex.ru/get/6730/156188502.9f/0_2a5cb1_d8279d02_XL.jpg

Ні, не згоден, а фото не знайшов. Ось https://www.youtube.com/watch?v=Bvxp9rBrifE видно, що газ йде дозовано. Наврядчи це імпульсний газогенератор - скоріше, мікродвигуни.

Щодо вибору схем газодінамічного керування я нічого не можу сказати - ще не думав. У більшості випадків вистачає аеродінамічного.

[amaracum]

Я не впевнений що в нас зможуть зробити аналог голови MHTK,
Те що в нас роблять це 10х40см приблизно, як я розумію ФАР може мати радіус по одній з сторін.

Якщо адаптувати до ракети то розміщувати або на боку ракети діаметром від 150мм і більше або в асиметричному носі.

В смерча там по моєму труба з невеликим розширенням на кінці, не сопло лаваля.

>>Ні, не згоден, а фото не знайшов.
Судячи по розташуванню каналів це воно
http://i.imgur.com/OPmH66b.jpg

Взагалі, завдяки тому що паливу для горіння потрібен тиск в камері, на великих висотах є можливість переводити заряд на тління якщо площа вихлопних каналів достатня для вирівнювання тиску з атмосферою.
Заряд повинен бути під це адаптований щоб з падінням тиску горіння не перейшло всередину заряда, зруйнувавши його.

На заатмосферних аппаратах газогенератори таким чином повністю тушать.

[void_am]

Так з такою енергетикою і думати не потрібно - став просто в лоб ракети 260 мм - площа перерізу така ж, енергетика зберігається, сектора +-25-30 градусів бокового огляду, скоріш, вистачить. Головне дальність: буде 3-м-ва ЕПР хоча б на 3 км - може слугувати у якості протилітакової.

Чисте сопло Лаваля там не вийде - клапана порушують чисту геометрію. Але певною мірою самі клапана і утворюють критичний переріз.

> http://i.imgur.com/OPmH66b.jpg

Виявилось, все набагато смішніше. http://bemil.chosun.com/nbrd/bbs/view.html?b_bbs_id=10040&pn=3&num=81638 - дядечка стверджує, що спочатку розглядалася імпульсна схема, яка з часом поступово трансформувалася у газогенераторну. Прототип Ханви з багатьма клапанами, скоріш за все, не може бути застосований.
Але у кінці фігурує цікаве фото макетів: Cheolmae 4-H (заявлений як аналог С-400), 9М96М2 та Cheolmae 2. Але 9М96М2 з корейським газогенератором - у російського він вочевидь знаходиться біля керм (http://bastion-opk.ru/VVT/REDUT_PUSK_140611_01.jpg). Також на Cheolmae 2 не 4, а 6 таких сопел у кожному з двох рядків - що нелогічно для газогенератора. Скоріш за все, це імпульсні двигуни, як і видно на відео.

Тління неможливе - нет достатньо добрих засобів знизити тиск у камері згоряння. Та й тління непередбачуванне - фронт горіння може заблукати.

Не чув прикладів такого гасіння.

[amaracum]

Дякую за корейську статтю, дуже цікаво.

Пару років назад читав американську роботу по багаторазовому запалюванню і гасінню газогенераторів на космічних аппаратах. Пошукаю її і відпишуся.