Так. Два двигателя от Ан-26. Хвост взяли от оного целяком. Унификация. Крыло большого удлинения для длительного нахождения в воздухе. Полезная нагрузка 5-6т должна быть, а то и больше. Великоват. Дорог. Непонятно. Что они на него навешивать собрались? Парочку Нептунов? Или это разведчик такой?
Оперение от Ан-26 совсем другое по конструкции (унификации нет) и гораздо больше єтого. Єто украинский MQ-9B, со всеми вытекающими вроде вагнерфарша.
Нагрузка не 5-6 тонн, а в 10 раз меньше. Но обычно в таких аппаратах ее пускают на топливо: возможность вести непрерывную разведку бесценна. Правда, как это удастся в войне со срусней и когда будет готова вундервафля - тайна великая :))
В бпла головне мізки: маєш їх для GNAT-750 - маєш і для MQ-9. А от планер відпрацьовується неоднаково швидко. Тож за нашого ненормального розвитку авіаціі можна рухатись лише так.
Горлиця навіть коли почне спалювати запарєбріков - буде вважатися експеріментальною радіокерованою моделькою... This is Sparta!!!
По моєму планер там найпростіше, аби дотягнули інтеграцію електроніки і зв'язок. А потім поступово відпрацьовувати алгоритми автономної роботи для ПН, бо інакше з лагом супутникового зв'язку нормально ПТУР не пустиш.
"Простіше" там лише у відсутності невідомого. А так це повномасштабний літак з довгим періодом випробувань суто польотних режимів. Наприклад, перехід від Предатора до демонстратора технологій Ріпера зайняв лише рік; випробування ж нового планера (airframe) розтягнулося на 3.
Алгоритм стрільби зі запізненням картинки не такий складний, як вам здається (насправді й наземний вкрай непростий). Там набагато важчі механічні складнощі.
Судячи по ТТХ які вони опублікували розмірність для турбогвинтового планера вони вибрали ну дуже оригінально, 6т+ нормальної зльотної, як в Ріпера-скайгардіан, мотори 2x750кc.
Я спочатку подумав що там до 1,5-1,8т злітної, 2 мотори по 250-280к.с. на крейсерському режимі, 400 на злітному.
A-29/A312 Super Tucano - чемпіон продажів серед сучасних бойових винтових літаків - теж важить 5+ тонн. Ju-87 - чемпіон набагато старіший - теж. Завдання перевозки бомб загальних калібрів диктує розмірності корисного навантаження та літака.
Я рік-півтора тому, після Горлиці, вже казав, що нормальний ударний беспілотник починається саме з такої розмірності - але, слава Касандрі, шановна публіка все ж не спалила мене як єретика. Образно, Горлиця - рапіра, а цей - меч: 9-18 ракет замість 1-2. Швидкість і оборотність вища - це варто більшої ціни за планер. Щоб було зрозуміло наглядно - рідкі і дорогі у рашкован ізраільські Форпости, що задіялися в бомбардуванні Ічні, скоріш за все летіли в один кінець. А у MQ-9B з короткою тонною бомб/ракет радіус становить ~1500 км. Тож очікувати проєктування подібної машини слід було очікувати. Хоча, згадуючи історію Горлиці, не тільки..
Форпост відносно малопомітний, за рахунок розміру, тому його і використовують як баражуючий боєприпас по нашим стратегічним об'єктам.
Думаю що в такій розмірності з двома двигунами вже вигідніші турбовентиляторні, бойовий радіус залишиться тим-же за рахунок збільшення робочої висоти і відповідно - швидкості, час чергування зменшиться всього на відсотків 15. ТРДД заодно можна сховати за повітрязабірником і соплом-диффузором, щоб зменшити помітність.
Моторсіч, правда, не спішить розробляти невеликі ТРДД з редуктором
P.S. Для дронів до 2т по хорошому годяться тільки поршневі мотори, одномоторний з інжекторним контіненталом 550TN або лайкомінгом 580і2Е, двомоторні з Астро. У ТВД в цій категорії завеликий розхід і непідходяща висотна характеристика.
Форпост використали тому, що більш захищеної лініі зв'язку та більшої дальності в бпла русні немає.
Редукторні ТРД вигідніші на більшій швидкості польоту - це потребує крил меншої довжини - це різко погіршує аеродинамічну якість - треба потужніший важкіший двигун з більшою витратою палива - різко погіршується дальність.
Сенсу в двотонниках класу Предатора MQ-1 немає. Вони можуть тягати лише кулю-приціл та ракети - але дуже недалеко та недовго. Важчий Ріпер MQ-9 може тягати і потужні радари з РЕБ, і бомби, і ракети на велику дальність. Власне, лише він і може патрулювати зі зброєю.
Думаю що здоровий руссодрон типу альтаїру навіть наше ППО б виявило.
При збільшенні висоти літак поступово зажимає між швидкістю звалювання, Мкрит крила, та М кінцівки лопасті гвинта або лопатки розташованого у відкритому потоці вентилятора на крейсерських обертах.
Для ТВД традиційної конструкції це обмежує стелю 9-13 тис, вище потрібен спеціалізований гвинт, спеціалізований редуктор який буде несумісний з цівільною авіацією.
По категорії старого Предатора вцілому згоден, для ударно-розвідувальних машин потрібно або значно менше, або більше.
Але для бюджетних чисто патрульних аппаратів з оптичною ПН (для ВМС, наприклад) це непогана розмірність бо двигуни дешеві, планер простіший і його ще можна будувати з гівна та палок.
Виявити дрон не проблема - збивати хто буде? Радарів радіотехвійськ в 3-5 разів більше, ніж ЗРК. Дрону до цілі летіти пів-годину - хто з винищувачів встигне піднятися, крім чергової ланки, яку легко зв'яже боєм прикриття дрона? Що робити наступнім - знищувати дрон чи прикриття, яке пускатиме ракети за найвигіднішим для себе планом бою, у час та позиціі (фланг)? Тобто замість суто технічного питання про дрон постає купа тактичних, невірна відповідь на які за умови рівності засобів веде до поразки. Думаю, невипадково американці на Чистенебо прилетіли на перехоплювачах та дронах.
Теорію я знаю - практика її не потребує. Швидкість "пішакам" не потрібна. Просто непотрібна - для цього є бомбардувальники. Висота - з 12 км над глобусом вони бачать на 400 км. Цілей там - море. Не потрібно.
"Малі" розвідники ефективні на малих відстанях. Якщо політ треба не одноразовий, а цілодобовий сервіс над районом (зазвичай для ВМС), і малюк витрачає на польот туди-сюди половину часу - треба декілька малюків, і по вартості вони наближуються до "велетня". Ціна і особливо складнощі обслуговування в малюків програють. А нашім ВМС подивитися за пролівами чи Грузією - по 700 км туди-назад.
Дрон від 1 до 2т може мати крейсерьку швидкість та час чергування на рівні з Ріпером, все залежить від ПН. Це навіть деяким серійним легким літакам вдається, та ж Аеростар 600/700 )
Якщо потібен дешевший планер потрібно урізати осетра на вазі ПН, з тепловізором, денною камерою, терміналом ірідіума можна вписати час патрулювання порядка 36 годин в 1,5-1,7т.
В часи коли проектували оригінальний предатор не було того вибору поршневих двигунів які є зараз. Лайкомінг з FADEC доступний тільки років 5, FADEC від GAMI для Контінентал ІО-550 почав продаватися тільки роки з 2 назад. Аеродизелі Астро, SMA/контінентал які працюють на зручному для логістики керосині взагалі тільки в останні пару років стали достатньо надійними.
В том-то и загвоздка, что малая масса полезной нагрузки обесценивает даже разведБПЛА. Он сразу становится узконишевым и малоинтересным для заказчика, не окупая затраты на разработку и производство. Именно поэтому Риперы вытолкнули Предаторы - при тощем бюджете гибко управлять обоими типами трудно. У Рипера 42 часа патрулирования с только шариком - не вижу, чтобы Пайпер догонял.
FADEC не был главной проблемой Предатора - ее эмулировал бортовой комп. И экономичность/многотопливность движка тоже. Проблема была в межполетном обслуживании: турбинники ее требуют на порядок короче. Можно героически юзать поршневик, сразу отправляя в полет или проверив его со скоростью операции на сердце. Но если ставится задача "вся следующая неделя - круглосуточные полеты" - техники просто ебанутся, а самолеты рухнут или встанут на прикол без полного комплекта запчастей.
У аеростара економічна крейсерська швидкість навіть трохи більша за Ріпера - 195-210 вузлів, з перегоночними баками в салоні для перегону з США, Канади до Европи вони літають по 7-9 годин, для літака з кабіною для людей це дуже респектабельно.
Бортовий комп нажаль не може замінити пілота якщо потрібен менеджмент поршньового на режимі lean-of-peak, без якого безпроблемні традиційні авіамотори мають зависокий розхід палива. Там потрібна об'вязка сенсорів на кожний циліндр та набор алгоритмів, цього на ринку тоді ще не було в _готовому вигляді_ і вибір в них був між турборотаксами і турборотаксами, які за рахунок "автомобільної схеми" - редуктор, рідинне охолодження, невеликий об'єм мають прийнятний розхід і без таких складностей.
А в ротаксів дійсно немало обслуговування, 50 або 100г інспекції, інспекція редуктора на 600г, капремонт наддувних - 1500г.
Я вцілому згоден з тим що серйозний важкий дрон це категорія ріпера, бо військові захочуть і станцію радіорозвідки, з КВ діавпазоном на додачу, і радар, і багатоспектральну оптичну станцію, а там ще на озброєння резерв повинен бути.
Але зараз (і в наступні 5 років) нам би згодився і примітивніший дрон який просто може патрулювати 20-30 годин і оглядати горизонт з тепловізора. Антонов, звісно, за 5 років не здатсть в експлуатацію 3-4 дослідних зразка, тут надія тільки на приватні підприєммтсва
А, збіднений вприск палива. Може, взагалі й варто ускладнення, але проблема Предатора саме у поршнях - їх треба оглядати частіше за турбину. Легкі цивільні літаки літають менше за безпілотника.
А який сенс у просто огляданні для "цілодобового"? З цим і півдобова Горлиця непогано справляється. Наносити удари поза радіусом вільхи - тільки ан-ріпер, бо сапсан дорогуватий навіть проти панцирів.
Контінентали і лайкомінги можуть пахати нон-стоп, до капремонту або щорічної інспекції, що настане раніше.
Найбільші операційні обмеження для дрона від них це заміна масла (або раз на 50г якщо есплуатація як в цивільній авіації, або раз в умовно 5 - 10 днів якщо польоти нонстоп - інтервал задається накопиченням корозійних сполук з продуктів згоряння в маслі і його визначає експлуатант по статистиці хіманалізів масла), та капремонт кожні 2400-2600г
Виходить якщо літати 24г задачу кожну другу добу то в рік будуть 2 капремонти, від 37 до 73 замін масла (по кліматичним умовам і якості бензу)
На фоні півдобової Горлиці з двотактним дирчиком, який потрібно буде регулярно перебирати вильотів це практично безпроблемна експлуатація.
Але в порівняння з електричними дронами і турбінами це все звісно адський кошмар :)
Кошмар-не кошмар, але поршневі предатори падають в 3-5 разів частіше на годину, аніж турбинні ріпери. Прогрес поршевих виглядає цікаво, але добре було б ще й економіку подивитись. Тут описувався секас русні з австійським диз
Тірлірт-Астро мають такі ж календарі і часи як і в контіненталів і лайкомінгів, але нештатні ситуації і відмови в них йдуть на порядок частіше. До капремонту по часу доходить один з трьох, в кращому випадку.
Капремонт лайк/конті авіамеханіками це 25-35К, альтернативний варіант - заводський обмін 35-40К + доставка (з заводу присилають новий двигун, експлуатант відправляє старий і отримує назад компенсацію за вартість нересурсних компонентів)
Гм, недешево. Але важко визначитися, бо є нюанси експлуатаціі. Дивиться. Паспортний ресурс до капремонта в поршневого та нашого АІ будемо вважати однаковим (поки так, у західних турбіни через більший досвід підтверджений більший ресурс) - приймемо 2,5 тисячі годин за "цикл". Досвід використання RQ-7 Shadow вказує, що через степовий пил мастило низьковисотного поршневика разом з фільтром доведеться міняти кожен другий політ - це вже 7-9 тис/цикл. Капремонт доведеться робити вдвічі-втричі частіше (бо ціна втрати літака вища) - тож виходить 70-110 тис./цикл. Турбінник у 1000 коней коштує 500-600 тисяч, капремонт 20-25% - тобто 150 тисяч. Ремонт дорожче хіба що на 40-50.
Паливо. Заправка "дводобового" турбінника-ріпера ~1800 кг, дві "добового" поршневика - 900-1000; керосин по 1,5-2$/кг. Економія поршневика за "цикл" 90 тисяч. (І це лише якщо поршневик буде керосиновим!). Сумарно - 130-140 тисяч. Персонал. Поршневики потребують в рази більшого персоналу механіків, навчання яких на закордонній базі (хоча б матеріальній) недешево - рахунок на десяток-два тисяч на літак. Не менш значуші і витрати на весь персонал вдвічи більшого парку поршневиків - інфраструктура життєдіяльності військовослужбовців, та й зарплатні зростають у баксах. З американськими зарплатами у 30 тисяч достатньо лише 3 людей на літак, щоб він став економічно невигідним. Перехід від авіагасового Предатора на керосиновий Ріпер для їх економіки просто безальтернативний.
Отже, поршневик економить 100 тис на 2500 год - 350 тис/рік. Розробка поршневика коштує щонайменш у 50 разів більше - або 50 літако-років. Думаєте, в Україні є така кількость роботи для примітивних негнучних опторозвідників, щоб виправдати витрати на їх розробку? Чи піде у складну ризиковану розробку з незрозумілими перспективами замовлення приватний капітал? Дуже сумніваюсь. У срусні ця справа виродилась у звичайне розпиляння у десяток разів більшого бюджета.
А у ана-ріпера є іще один цікавий нюанс, за який тут мене ледь не зжер один авіатор-прихильник АІ-24 - спарена силова установка. Антоновці легко могли поставити одинарний, здається, МС-500 (як на Ріпері) - але поставили 2 450-х. Більшість потужності літак витрачає на взльоті з аеродрому, далі вона просто зайва - але економічність на потужностях менше 0,55-0,6 номінала (та >0,95) _у всіх турбин_ падає. Спарка ж може виключити один двигун, економлячи і паливо, і моторесурс - повністю ліквідуючи перевагу вашого "добового" поршневика-"предатора" у ціні капремонта. Тоді більші витрати на паливо - на рівні статистичної похибки. Вартість планера дорожча десь на 2 мільйона - але за 10-20 років це буде несуттєво. Тож авіапарк "розвідударник-ріпер+опторозвідник-предатор" не матиме переваг перед більш гнучким (та на голову загрозливішим) парком розвідударників - що я й казав. А якщо рахувати вартість боєприпасів для ураження виявлених цілей, перевага беззаперечна - предатору потрібна вільха за сто тисяч/постріл чи бомбери, а ріперу стугни по 10-15.
По правді кажучи, до вагнерфарша під Дейр-ез-Зором це все було чисто арифметичною перевагою. А коли я побачив відео, коли читав новини, коли моделював обстановку на місцевості... І мова не про ту ніч 20180207, а наступні дні. Ріпери, користуючись перевагою у дистанціі, картографували, годинами спостерігали у "засідках" та, не чекаючи "справжніх" літаків чи сородичів, конвейєром атаковували цілі. Хоч наскоками, найменш захищені, з найвигіднішіх напрямків - але, безсумнівно, прикриті зушками, ПЗРК з радарами, можливо, осами та панцирами. Прецедентів цьому немає: у Іраку-2003 просто не було ріперів, у Лівіі європейці воювали традиційно-"предаторно", у ІДІЛ не було складного озброєння. Дуже потужна машина, незважаючи на розмір.
Великі двигуни набагато краще працююють в важких умовах, там є місце і запас маси на серйозні фільтра, є серійні і перевірені рішення типу масло-повітряних фільтрів для умов пустелі бо ця категорія дирчиків в експлуатації з середини 40-х років, коли турбіни ще не були розповсюджені. По цій же причині розробка власного поршневика - божевілля, в Даймонда все ще не всі проблеми виловлені, а вони почали 10 років назад. Тірлірт почавши в 90-х взагалі так і не довели двигуни, втратили єдиного покупця і після банкрутства їх підібрав контінентал.
Економія на паливі сумнівна, тут основна перевага - планери дешеві в закупці, двигуни дешеві, як результат прайс запуску експлуатації це не так сильно лякає замовника.
Інший плюс поршневика це те що його за рахунок недорогих компонетів та менших розмірів можна отримати відносно скоро, менший поріг входу для компаній.
Але ложка дорога к обіду, тому якщо ж розробка затягується років на 5-7 то перспектив в нього не так вже і багато, бо все інше в нього поступається з одного боку електричкам, в яких з року в рік ростуть характеристики, а з іншого - універсальному дрону з турбіною яку таки за цей срок теж можна допиляти. До того ж західні виробники останнім часом активно працюють над покращенням показників малих ГТД і ТРДД з прицілом на гібридні СУ.
Виключати двигун навряд чи будуть "Якби в нас був такий надійний двигун як пратт-уітні..." (с) Може коли-небудь в далекому майбутньому, або з гаррететами/PWC замість АІ
Взагалі проект цього дрону це найбільш важлива робота для Антонова, напевно єдине що вони зможуть продавати в досить великій кількості, і те що буде цікаво купувати цивілізованому світу. Для входу на ринок комерційної авіації в них нема ресурсів, а дрони навіть наше особливе МО скоріше за все таки купить.
>>Хоч наскоками, найменш захищені, з найвигіднішіх напрямків - але, безсумнівно, прикриті зушками, ПЗРК з радарами, можливо, осами та панцирами. Прецедентів цьому немає<< Ріпер вийшов надзвичайною машиною, там він виконував одночасно роль А-10, розвідника і поста передового навідника для пілотованої авіації, і все це з чергування.
В нас степ - та сама ж пустеля, тільки з водою (див. Олешки). Пилу вистачає, він легко піднімається на пів-кілометр, а іноді вище - наприклад, я це бачу зі свого балкона.
На відміну від турбинника, поршневик через циліндри та мастило весь пил накопичує. Чим довше літає, тим більше накопичує і зношується - тож ресурс СИЛЬНО залежить від режиму користування. Фільтри на базі мастилоповітряних антициклонів не панацея. Танки, звісно, не літаки, але навіть з їхніми необмеженими можливостями по об'єму/вазі фільтрів та запасам мастила на Т-64 перевіряти їх стан потрібно кожні дві-три години. А беспілотник літає добу, і чистити фільтри там нікому. Тому навіть Предатори з вилизаними за десятиріччя ротаксами падають - навіть у ВПС США, які десятиріччами славляться продуманою експлуатацією авіатехніки.
Так, поршнемотори дешевші, але й викидати їх треба частіше. Немає сенсу - для обговорюваного літака, звісно ж.
Так, планер в універсального розвідударника разів у 5 дорожчий за опторозвідника - але за великої серіі. Якщо ж рахувати і створення виробництва - все може бути навпаки, залежно від об'єму замовлень. В американців розробники бпла історично йшли змалку у збільшення - ми ж навпаки, і можемо вибирати найбільш оптимальний клас. До того ж вартість планера - копійки порівняно з іншими тратами міноборони.
Гибридні? ГТД з електротрансмісією і купою маленьких гвинтів? Це досить специфічний клас мікро-/легколітаків - наврядчи вони будуть літати достатньо швидко. Розробка таких літаків досить тривала, і потребує розвиненої електротехнічної промисловості. Це не так вже й дешево для нас.
Виключати можна будь-який турбінний двигун. Це не поршневик, який заводиться з перевантаженням вузлів. Там електродвигун або стисле повітря розкручує турбіну, вмикаються запальники та паливо - і вуаля. Від циклічних вмикань страждатиме, головним чином, гаряча турбіна - досить коштовна, але на порядок дешевша за увесь двигун. (У поршневиків ситуація зворотня - зношується і вимагає ремонту майже весь мотор.) Її можна регулярно міняти чи ремонтувати і ставити на учбові бпла та вертольоти. Західні турбіни більш живучі, але й відповідно дорожчі - витрати будуть близькими.
Крім того, в бпла добра аеродинамічна якість (10-12) - при аваріі на висотному патрулюванні воні можуть просто спланерувати 50-100 км на запасне поле навіть через лінію фронта. Летіти йому хвилин 15 - встигне двигуни по декілька разів запустити. Тому живучість силової ан-ріпера буде вища за прообраз.
Цивілізований світ купує зброю проміж себе, як плату за певні політичні домовленості. Вони можуть брати у якості ідей (як надають свої) - залізо ж натикається на економічні та тактичні перепони. Наша ніша - третій світ, де західна зброя занадто дорога, політично ризикована чи відстала (таке буває).
Треба перестати думати про експорт - думати по-перше за себе, зараз не 2005 рік. У світі повно йолупів (особливо на Заході), впевнених, що експорт врятує їх від власних конструкторських помилок та економічної необачності.
(Крім того, серце БРЕО ан-ріпера може бути просто списаним з американського предатора. Тоді питання експорту відпадає само собою.
Насправді А-10 доповнює Ріпера. Він може в багато бомб, в швидку їх доставку. Він може бомбити з піке - а Ріпер цього механічно не може (тактично теж ризиковано). Він може знижуватись для ідентифікаціі цілей навіть в ущелини та забудови - Ріпер через затримку зв'язку не може.
Найважливішою перевагою А-10 стала незалежність від керованих боєприпасів, що виробляють приватники - у недостатній кількості та завищуючі ціни у 1,5-2 раза. Наприклад, бомба SDB з 90 завдяки ІДІЛ здорожчала до 140. Керована НАР APKWS (її блок наведення), що мала стати основною ракетою бпла, замість 17-20 продавалася за 25-30. Замість неї А-10 наносять удар невеликим залпом звичайних НАР з неконтактними підривачами. 6 тисяч за ракети, 9 за півгодинний політ з зони очікування й назад, витрати на виліт з бази приблизно однакові - досить економно. Добиті Маккейном жлоби з ВПС навіть відірвали від F-35 мільярд на продовження ресурсу А-10 на 15-20 років.
Нам це теж наука. Зараз в нас 2400 стугн, 800 треба залишити піхоті. Збудуємо 20 ан-ріперів, вони за кожен виліт забиратимуть 200 ракет - боєзапасу на 8 вильотів, а далі тільки опторозвідка?
Хвост - вы правы. Проглядел. Значит хвост (может немного уменьшенный) от 148-ого. Сравните его размеры с гондоллами. Примерно то же самое. Нагрузка меньше конечно, но не в 10 раз. Где-то в 2 раза площадь крыльев меньше. Но и скорость полета меньше. А вот аэродинамическое качество - выше. Плюс более компактный фюзеляж, меньшая масса, меньше сопротивление. Эта птичка сможет болтаться в воздухе часами. Разведчик стало быть, вместо самолетов ДРЛО. Минуточку... А через что управлять будут? Такой купол на лбу предполагает размещение там направленной на спутники антенны. Союзники предоставят доступ к своей системе, или КБЮ что-то собирается запустить? Вопросы размножаются...
Нет, Т-образный хвост понадобился для выведения оперения из струи винтов движков. Это немного экономичнее и исключает вредный срыв потока.
Характеристики БПЛА уже в комментах.
Предназначение? Да, такой аппарат можно использовать в качестве ДРЛО, но он довольно слаб и уязвим от приграничных ЗРК - идеальная цель для дальней стрельбы. Американцы, похоже, выбрали MQ-9 как носитель ДРЛО вместо привязных аэростатов JLENS для обнаружения низколетящих ракет (и задач береговой охраны) - при нелетной для самолетов погоде тем приходится подниматься повыше, попадая в поле наземных радаров. Неслучайно о замене пилотируемых ДРЛО E-3 американцы и не чешутся. Были эксперименты и по использованию БПЛА как радарных дозоров при пусках баллистических ракет вроде КНДР - однако MQ-9 по грузоподъемности там слабоват. Как морской разведчик MQ-9 в европейских морях и с штатным радаром достаточен для простого слежения, выгодно заменяя корабли по расходу топлива, а тяжелые патрульные самолеты по стоимости и длительности полета (42 часа вместо 6-8 и 30 мегабаксов вместо 300).
Грузоподъемность MQ-9 позволяет вести наземную оптическую/радиотехническую/-локационную разведку на глубину 250-400 км, частично заменяя тяжелые, дорогие и уязвимые JSTARS на базе авиалайнеров. Любопытно, что тестовые машины с контейнерами АФАР вооружались сайдвиндерами для самообороны - а что будет при более мощных и дальнобойных AIM-120D? Тогда MQ-9 из универсального разведчика и легкого ударника превратится в летающую батарею, опасную для наиболее отсталых и слабовооруженных истребителей из 4 поколения вроде Су-35. Вдумайтесь: противопартизанские тарахтелки-мотопланеры смогут вытеснить вражеские истребители с театра военных действий и за сутки раздолбать все на земле. При необходимости они сами могут внезапно блокировать и атаковать вражеские аэродромы, скажем, Индии. И это все давно известные, "несерьезные" серийные машины.
Спутник необязателен - от Украины до Казахстана, где находится большая часть рашиистских войск, всего 700 км - достаточно и ретранслятора. Если выбить дальние ЗРК (а половина их уже валяется бесполезным хламом в Сирии/Крыму/Сочи) и прикрыть от истребителей, остаются пузырьки войсковой ПВО и неприкрытые ничем коммуникации - идеальное место для охоты хотя бы на важные цели. Причем из войсковой ПВО БПЛА угрожают лишь буки и ранние С-300П - остальное по дальности на высоте уступает птурам.
Нет. Спутник там появился в 90-е, когда помехи ставить было просто некому (да и технически это непросто). ВВС США требовался довольно дальний разведчик, а не вереница ретрансляторов и толпа операторов, ими управляющих.
Если бы это все было очевидно - не было бы ошибочных вопросов о размерности аппарата.
РЄБ применялся уже в русско-японской войне. Полноценній - в ВМВ. Поставить направленные помехи высотному ретранслятору проблематично. С земли - мешает геометрия, направленность антенны. С воздуха - гонять беспилотник РЭБ между ретранслятором и абонентом нереально.
В том-то и дело, что с размерности Рипера+/- у беспилотников открываются новые возможности. Достаточно было понимать желание их использовать, чтобы предсказать размерность новой антоновской птички. Общие слова "беспилотники могут то-то" не отражает 50 оттенков БПЛА.
Государственное предприятие «Антонов» на Международном авиакосмическом салоне "Авиасвит - ХХI" представило макет стратегического беспилотного летательного аппарата.
Технические характеристики: Длина: 13,09 метров Размах крыла: 24,63 м Высота: 4,45 метров Взлетная масса: 6000 кг Максимальный вес целевой нагрузки: 1400 кг Максимальный запас горючего 2700 кг
Двигатели: • Тип: Модификация ТВД АИ-450 • Мощность: 2х750 л.с. • Крейсерская скорость: 310-420 км/ч • Крейсерская высота: 12200 м Продолжительность рабочего полета на крейсерской высоте 24 часа
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
branchandroot
(no subject)
Date: 2018-10-09 12:20 pm (UTC)Великоват. Дорог. Непонятно. Что они на него навешивать собрались? Парочку Нептунов? Или это разведчик такой?
(no subject)
Date: 2018-10-09 08:25 pm (UTC)Нагрузка не 5-6 тонн, а в 10 раз меньше. Но обычно в таких аппаратах ее пускают на топливо: возможность вести непрерывную разведку бесценна.
Правда, как это удастся в войне со срусней и когда будет готова вундервафля - тайна великая :))
(no subject)
Date: 2018-10-09 08:31 pm (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-09 09:08 pm (UTC)Тож за нашого ненормального розвитку авіаціі можна рухатись лише так.
Горлиця навіть коли почне спалювати запарєбріков - буде вважатися експеріментальною радіокерованою моделькою... This is Sparta!!!
(no subject)
Date: 2018-10-09 09:33 pm (UTC)А потім поступово відпрацьовувати алгоритми автономної роботи для ПН, бо інакше з лагом супутникового зв'язку нормально ПТУР не пустиш.
(no subject)
Date: 2018-10-10 08:19 am (UTC)Алгоритм стрільби зі запізненням картинки не такий складний, як вам здається (насправді й наземний вкрай непростий). Там набагато важчі механічні складнощі.
(no subject)
Date: 2018-10-10 11:43 am (UTC)Я спочатку подумав що там до 1,5-1,8т злітної, 2 мотори по 250-280к.с. на крейсерському режимі, 400 на злітному.
(no subject)
Date: 2018-10-10 06:54 pm (UTC)Ju-87 - чемпіон набагато старіший - теж.
Завдання перевозки бомб загальних калібрів диктує розмірності корисного навантаження та літака.
Я рік-півтора тому, після Горлиці, вже казав, що нормальний ударний беспілотник починається саме з такої розмірності - але, слава Касандрі, шановна публіка все ж не спалила мене як єретика. Образно, Горлиця - рапіра, а цей - меч: 9-18 ракет замість 1-2. Швидкість і оборотність вища - це варто більшої ціни за планер. Щоб було зрозуміло наглядно - рідкі і дорогі у рашкован ізраільські Форпости, що задіялися в бомбардуванні Ічні, скоріш за все летіли в один кінець. А у MQ-9B з короткою тонною бомб/ракет радіус становить ~1500 км. Тож очікувати проєктування подібної машини слід було очікувати. Хоча, згадуючи історію Горлиці, не тільки..
(no subject)
Date: 2018-10-10 09:02 pm (UTC)Думаю що в такій розмірності з двома двигунами вже вигідніші турбовентиляторні, бойовий радіус залишиться тим-же за рахунок збільшення робочої висоти і відповідно - швидкості, час чергування зменшиться всього на відсотків 15.
ТРДД заодно можна сховати за повітрязабірником і соплом-диффузором, щоб зменшити помітність.
Моторсіч, правда, не спішить розробляти невеликі ТРДД з редуктором
P.S. Для дронів до 2т по хорошому годяться тільки поршневі мотори, одномоторний з інжекторним контіненталом 550TN або лайкомінгом 580і2Е, двомоторні з Астро. У ТВД в цій категорії завеликий розхід і непідходяща висотна характеристика.
(no subject)
Date: 2018-10-10 11:35 pm (UTC)Редукторні ТРД вигідніші на більшій швидкості польоту - це потребує крил меншої довжини - це різко погіршує аеродинамічну якість - треба потужніший важкіший двигун з більшою витратою палива - різко погіршується дальність.
Сенсу в двотонниках класу Предатора MQ-1 немає. Вони можуть тягати лише кулю-приціл та ракети - але дуже недалеко та недовго. Важчий Ріпер MQ-9 може тягати і потужні радари з РЕБ, і бомби, і ракети на велику дальність. Власне, лише він і може патрулювати зі зброєю.
(no subject)
Date: 2018-10-11 08:36 am (UTC)При збільшенні висоти літак поступово зажимає між швидкістю звалювання, Мкрит крила, та М кінцівки лопасті гвинта або лопатки розташованого у відкритому потоці вентилятора на крейсерських обертах.
Для ТВД традиційної конструкції це обмежує стелю 9-13 тис, вище потрібен спеціалізований гвинт, спеціалізований редуктор який буде несумісний з цівільною авіацією.
По категорії старого Предатора вцілому згоден, для ударно-розвідувальних машин потрібно або значно менше, або більше.
Але для бюджетних чисто патрульних аппаратів з оптичною ПН (для ВМС, наприклад) це непогана розмірність бо двигуни дешеві, планер простіший і його ще можна будувати з гівна та палок.
(no subject)
Date: 2018-10-11 03:46 pm (UTC)Тобто замість суто технічного питання про дрон постає купа тактичних, невірна відповідь на які за умови рівності засобів веде до поразки. Думаю, невипадково американці на Чистенебо прилетіли на перехоплювачах та дронах.
Теорію я знаю - практика її не потребує.
Швидкість "пішакам" не потрібна. Просто непотрібна - для цього є бомбардувальники.
Висота - з 12 км над глобусом вони бачать на 400 км. Цілей там - море. Не потрібно.
"Малі" розвідники ефективні на малих відстанях. Якщо політ треба не одноразовий, а цілодобовий сервіс над районом (зазвичай для ВМС), і малюк витрачає на польот туди-сюди половину часу - треба декілька малюків, і по вартості вони наближуються до "велетня". Ціна і особливо складнощі обслуговування в малюків програють. А нашім ВМС подивитися за пролівами чи Грузією - по 700 км туди-назад.
(no subject)
Date: 2018-10-12 07:19 am (UTC)Якщо потібен дешевший планер потрібно урізати осетра на вазі ПН, з тепловізором, денною камерою, терміналом ірідіума можна вписати час патрулювання порядка 36 годин в 1,5-1,7т.
В часи коли проектували оригінальний предатор не було того вибору поршневих двигунів які є зараз. Лайкомінг з FADEC доступний тільки років 5, FADEC від GAMI для Контінентал ІО-550 почав продаватися тільки роки з 2 назад.
Аеродизелі Астро, SMA/контінентал які працюють на зручному для логістики керосині взагалі тільки в останні пару років стали достатньо надійними.
(no subject)
Date: 2018-10-13 12:14 am (UTC)У Рипера 42 часа патрулирования с только шариком - не вижу, чтобы Пайпер догонял.
FADEC не был главной проблемой Предатора - ее эмулировал бортовой комп. И экономичность/многотопливность движка тоже. Проблема была в межполетном обслуживании: турбинники ее требуют на порядок короче.
Можно героически юзать поршневик, сразу отправляя в полет или проверив его со скоростью операции на сердце. Но если ставится задача "вся следующая неделя - круглосуточные полеты" - техники просто ебанутся, а самолеты рухнут или встанут на прикол без полного комплекта запчастей.
(no subject)
Date: 2018-10-13 01:29 pm (UTC)Бортовий комп нажаль не може замінити пілота якщо потрібен менеджмент поршньового на режимі lean-of-peak, без якого безпроблемні традиційні авіамотори мають зависокий розхід палива. Там потрібна об'вязка сенсорів на кожний циліндр та набор алгоритмів, цього на ринку тоді ще не було в _готовому вигляді_ і вибір в них був між турборотаксами і турборотаксами, які за рахунок "автомобільної схеми" - редуктор, рідинне охолодження, невеликий об'єм мають прийнятний розхід і без таких складностей.
А в ротаксів дійсно немало обслуговування, 50 або 100г інспекції, інспекція редуктора на 600г, капремонт наддувних - 1500г.
Я вцілому згоден з тим що серйозний важкий дрон це категорія ріпера, бо військові захочуть і станцію радіорозвідки, з КВ діавпазоном на додачу, і радар, і багатоспектральну оптичну станцію, а там ще на озброєння резерв повинен бути.
Але зараз (і в наступні 5 років) нам би згодився і примітивніший дрон який просто може патрулювати 20-30 годин і оглядати горизонт з тепловізора. Антонов, звісно, за 5 років не здатсть в експлуатацію 3-4 дослідних зразка, тут надія тільки на приватні підприєммтсва
(no subject)
Date: 2018-10-13 02:52 pm (UTC)А який сенс у просто огляданні для "цілодобового"? З цим і півдобова Горлиця непогано справляється. Наносити удари поза радіусом вільхи - тільки ан-ріпер, бо сапсан дорогуватий навіть проти панцирів.
(no subject)
Date: 2018-10-13 04:10 pm (UTC)Найбільші операційні обмеження для дрона від них це заміна масла (або раз на 50г якщо есплуатація як в цивільній авіації, або раз в умовно 5 - 10 днів якщо польоти нонстоп - інтервал задається накопиченням корозійних сполук з продуктів згоряння в маслі і його визначає експлуатант по статистиці хіманалізів масла), та капремонт кожні 2400-2600г
Виходить якщо літати 24г задачу кожну другу добу то в рік будуть 2 капремонти, від 37 до 73 замін масла (по кліматичним умовам і якості бензу)
На фоні півдобової Горлиці з двотактним дирчиком, який потрібно буде регулярно перебирати вильотів це практично безпроблемна експлуатація.
Але в порівняння з електричними дронами і турбінами це все звісно адський кошмар :)
(no subject)
Date: 2018-10-13 05:31 pm (UTC)Прогрес поршевих виглядає цікаво, але добре було б ще й економіку подивитись. Тут описувався секас русні з австійським диз
(no subject)
Date: 2018-10-13 06:16 pm (UTC)Капремонт лайк/конті авіамеханіками це 25-35К, альтернативний варіант - заводський обмін 35-40К + доставка (з заводу присилають новий двигун, експлуатант відправляє старий і отримує назад компенсацію за вартість нересурсних компонентів)
Заміна масла фільтр до $600, масло сотка.
(no subject)
Date: 2018-10-14 03:55 pm (UTC)Дивиться. Паспортний ресурс до капремонта в поршневого та нашого АІ будемо вважати однаковим (поки так, у західних турбіни через більший досвід підтверджений більший ресурс) - приймемо 2,5 тисячі годин за "цикл". Досвід використання RQ-7 Shadow вказує, що через степовий пил мастило низьковисотного поршневика разом з фільтром доведеться міняти кожен другий політ - це вже 7-9 тис/цикл. Капремонт доведеться робити вдвічі-втричі частіше (бо ціна втрати літака вища) - тож виходить 70-110 тис./цикл.
Турбінник у 1000 коней коштує 500-600 тисяч, капремонт 20-25% - тобто 150 тисяч. Ремонт дорожче хіба що на 40-50.
Паливо. Заправка "дводобового" турбінника-ріпера ~1800 кг, дві "добового" поршневика - 900-1000; керосин по 1,5-2$/кг. Економія поршневика за "цикл" 90 тисяч. (І це лише якщо поршневик буде керосиновим!). Сумарно - 130-140 тисяч.
Персонал. Поршневики потребують в рази більшого персоналу механіків, навчання яких на закордонній базі (хоча б матеріальній) недешево - рахунок на десяток-два тисяч на літак. Не менш значуші і витрати на весь персонал вдвічи більшого парку поршневиків - інфраструктура життєдіяльності військовослужбовців, та й зарплатні зростають у баксах. З американськими зарплатами у 30 тисяч достатньо лише 3 людей на літак, щоб він став економічно невигідним. Перехід від авіагасового Предатора на керосиновий Ріпер для їх економіки просто безальтернативний.
Отже, поршневик економить 100 тис на 2500 год - 350 тис/рік. Розробка поршневика коштує щонайменш у 50 разів більше - або 50 літако-років. Думаєте, в Україні є така кількость роботи для примітивних негнучних опторозвідників, щоб виправдати витрати на їх розробку? Чи піде у складну ризиковану розробку з незрозумілими перспективами замовлення приватний капітал? Дуже сумніваюсь. У срусні ця справа виродилась у звичайне розпиляння у десяток разів більшого бюджета.
А у ана-ріпера є іще один цікавий нюанс, за який тут мене ледь не зжер один авіатор-прихильник АІ-24 - спарена силова установка. Антоновці легко могли поставити одинарний, здається, МС-500 (як на Ріпері) - але поставили 2 450-х. Більшість потужності літак витрачає на взльоті з аеродрому, далі вона просто зайва - але економічність на потужностях менше 0,55-0,6 номінала (та >0,95) _у всіх турбин_ падає. Спарка ж може виключити один двигун, економлячи і паливо, і моторесурс - повністю ліквідуючи перевагу вашого "добового" поршневика-"предатора" у ціні капремонта.
Тоді більші витрати на паливо - на рівні статистичної похибки. Вартість планера дорожча десь на 2 мільйона - але за 10-20 років це буде несуттєво. Тож авіапарк "розвідударник-ріпер+опторозвідник-предатор" не матиме переваг перед більш гнучким (та на голову загрозливішим) парком розвідударників - що я й казав. А якщо рахувати вартість боєприпасів для ураження виявлених цілей, перевага беззаперечна - предатору потрібна вільха за сто тисяч/постріл чи бомбери, а ріперу стугни по 10-15.
По правді кажучи, до вагнерфарша під Дейр-ез-Зором це все було чисто арифметичною перевагою. А коли я побачив відео, коли читав новини, коли моделював обстановку на місцевості... І мова не про ту ніч 20180207, а наступні дні. Ріпери, користуючись перевагою у дистанціі, картографували, годинами спостерігали у "засідках" та, не чекаючи "справжніх" літаків чи сородичів, конвейєром атаковували цілі. Хоч наскоками, найменш захищені, з найвигіднішіх напрямків - але, безсумнівно, прикриті зушками, ПЗРК з радарами, можливо, осами та панцирами. Прецедентів цьому немає: у Іраку-2003 просто не було ріперів, у Лівіі європейці воювали традиційно-"предаторно", у ІДІЛ не було складного озброєння. Дуже потужна машина, незважаючи на розмір.
(no subject)
Date: 2018-10-14 08:43 pm (UTC)Економія на паливі сумнівна, тут основна перевага - планери дешеві в закупці, двигуни дешеві, як результат прайс запуску експлуатації це не так сильно лякає замовника.
Інший плюс поршневика це те що його за рахунок недорогих компонетів та менших розмірів можна отримати відносно скоро, менший поріг входу для компаній.
Але ложка дорога к обіду, тому якщо ж розробка затягується років на 5-7 то перспектив в нього не так вже і багато, бо все інше в нього поступається з одного боку електричкам, в яких з року в рік ростуть характеристики, а з іншого - універсальному дрону з турбіною яку таки за цей срок теж можна допиляти. До того ж західні виробники останнім часом активно працюють над покращенням показників малих ГТД і ТРДД з прицілом на гібридні СУ.
Виключати двигун навряд чи будуть "Якби в нас був такий надійний двигун як пратт-уітні..." (с) Може коли-небудь в далекому майбутньому, або з гаррететами/PWC замість АІ
Взагалі проект цього дрону це найбільш важлива робота для Антонова, напевно єдине що вони зможуть продавати в досить великій кількості, і те що буде цікаво купувати цивілізованому світу.
Для входу на ринок комерційної авіації в них нема ресурсів, а дрони навіть наше особливе МО скоріше за все таки купить.
>>Хоч наскоками, найменш захищені, з найвигіднішіх напрямків - але, безсумнівно, прикриті зушками, ПЗРК з радарами, можливо, осами та панцирами. Прецедентів цьому немає<<
Ріпер вийшов надзвичайною машиною, там він виконував одночасно роль А-10, розвідника і поста передового навідника для пілотованої авіації, і все це з чергування.
(no subject)
Date: 2018-10-15 04:12 pm (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-13 07:00 pm (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-10 08:25 am (UTC)Нагрузка меньше конечно, но не в 10 раз. Где-то в 2 раза площадь крыльев меньше. Но и скорость полета меньше. А вот аэродинамическое качество - выше. Плюс более компактный фюзеляж, меньшая масса, меньше сопротивление. Эта птичка сможет болтаться в воздухе часами. Разведчик стало быть, вместо самолетов ДРЛО.
Минуточку... А через что управлять будут? Такой купол на лбу предполагает размещение там направленной на спутники антенны. Союзники предоставят доступ к своей системе, или КБЮ что-то собирается запустить? Вопросы размножаются...
(no subject)
Date: 2018-10-10 10:31 pm (UTC)Характеристики БПЛА уже в комментах.
Предназначение? Да, такой аппарат можно использовать в качестве ДРЛО, но он довольно слаб и уязвим от приграничных ЗРК - идеальная цель для дальней стрельбы. Американцы, похоже, выбрали MQ-9 как носитель ДРЛО вместо привязных аэростатов JLENS для обнаружения низколетящих ракет (и задач береговой охраны) - при нелетной для самолетов погоде тем приходится подниматься повыше, попадая в поле наземных радаров. Неслучайно о замене пилотируемых ДРЛО E-3 американцы и не чешутся.
Были эксперименты и по использованию БПЛА как радарных дозоров при пусках баллистических ракет вроде КНДР - однако MQ-9 по грузоподъемности там слабоват.
Как морской разведчик MQ-9 в европейских морях и с штатным радаром достаточен для простого слежения, выгодно заменяя корабли по расходу топлива, а тяжелые патрульные самолеты по стоимости и длительности полета (42 часа вместо 6-8 и 30 мегабаксов вместо 300).
Грузоподъемность MQ-9 позволяет вести наземную оптическую/радиотехническую/-локационную разведку на глубину 250-400 км, частично заменяя тяжелые, дорогие и уязвимые JSTARS на базе авиалайнеров. Любопытно, что тестовые машины с контейнерами АФАР вооружались сайдвиндерами для самообороны - а что будет при более мощных и дальнобойных AIM-120D? Тогда MQ-9 из универсального разведчика и легкого ударника превратится в летающую батарею, опасную для наиболее отсталых и слабовооруженных истребителей из 4 поколения вроде Су-35. Вдумайтесь: противопартизанские тарахтелки-мотопланеры смогут вытеснить вражеские истребители с театра военных действий и за сутки раздолбать все на земле. При необходимости они сами могут внезапно блокировать и атаковать вражеские аэродромы, скажем, Индии. И это все давно известные, "несерьезные" серийные машины.
Спутник необязателен - от Украины до Казахстана, где находится большая часть рашиистских войск, всего 700 км - достаточно и ретранслятора. Если выбить дальние ЗРК (а половина их уже валяется бесполезным хламом в Сирии/Крыму/Сочи) и прикрыть от истребителей, остаются пузырьки войсковой ПВО и неприкрытые ничем коммуникации - идеальное место для охоты хотя бы на важные цели. Причем из войсковой ПВО БПЛА угрожают лишь буки и ранние С-300П - остальное по дальности на высоте уступает птурам.
(no subject)
Date: 2018-10-11 11:45 am (UTC)Остальное - очевидно, капитан.
(no subject)
Date: 2018-10-11 03:05 pm (UTC)ВВС США требовался довольно дальний разведчик, а не вереница ретрансляторов и толпа операторов, ими управляющих.
Если бы это все было очевидно - не было бы ошибочных вопросов о размерности аппарата.
(no subject)
Date: 2018-10-12 03:09 pm (UTC)Средства РЭБ применялись еще в войне Судного Дня. 1973 год.
(no subject)
Date: 2018-10-12 11:45 pm (UTC)Поставить направленные помехи высотному ретранслятору проблематично. С земли - мешает геометрия, направленность антенны. С воздуха - гонять беспилотник РЭБ между ретранслятором и абонентом нереально.
В том-то и дело, что с размерности Рипера+/- у беспилотников открываются новые возможности. Достаточно было понимать желание их использовать, чтобы предсказать размерность новой антоновской птички. Общие слова "беспилотники могут то-то" не отражает 50 оттенков БПЛА.
(no subject)
Date: 2018-10-09 01:27 pm (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-09 08:10 pm (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-10 08:28 am (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-10 11:24 am (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-10 12:57 pm (UTC)Технические характеристики:
Длина: 13,09 метров
Размах крыла: 24,63 м
Высота: 4,45 метров
Взлетная масса: 6000 кг
Максимальный вес целевой нагрузки: 1400 кг
Максимальный запас горючего 2700 кг
Двигатели:
• Тип: Модификация ТВД АИ-450
• Мощность: 2х750 л.с.
• Крейсерская скорость: 310-420 км/ч
• Крейсерская высота: 12200 м
Продолжительность рабочего полета на крейсерской высоте 24 часа
(no subject)
Date: 2018-10-10 12:58 pm (UTC)(no subject)
Date: 2018-10-11 07:03 am (UTC)https://medium.com/@hu_diletant/l-15-ukraine-d917da7b01e4