ОПК України

 

Провідні країни світу прагнуть самостійно або в кооперації отримувати інформацію про стан у близькому космічному просторі. Необхідність контролю космічного простору (ККП) обумовлена двома основними завданнями. Перше пов’язане із значною кількістю космічного сміття, що безперервно збільшується і становить загрози національним космічним апаратам. Друге завдання – необхідність зменшення залежності від США в питаннях отримання актуальних та достовірних даних з каталогу космічних об’єктів. Так, Європейське космічне агентство з 2009 року реалізує програму створення європейської системи ККП. Ця система повинна забезпечити безперервний контроль за європейськими космічними апаратами (КА) та попереджувати про небезпечні зближення з елементами космічного сміття (ступені ракет-носіїв, КА, що припинили функціонування, фрагменти конструкцій, уламки, які виникли в результаті зіткнення КА та частин на орбітах). Наразі, засоби радіолокаційного ККП, які здатні функціонувати незалежно, без попереднього цілевказіння, практично відсутні. Тому задачастворення радіолокаційних станцій ККП (РЛС ККП) є актуальною.

Функції радіолокаційного ККП виконують існуючі РЛС систем попередження про пакетний напад (наприклад, AN/FPS-132 ВПС США, «Воронеж» ВКС РФ). Також створюються нові РЛС ККП.
( Read more... )

Козлов Ю.В.
ДП завод «Арсенал»
Носик В.А., к.в.н., с.н.с.
ТОВ «Скайнет Ltd»

В сучасних умовах стрімкого розвитку технологій є можливість збільшити бойову ефективність будь якого зенітного комплексу старого парку при витратах на багато нижчих, ніж при закупівлі нових зразків з співставними характеристиками.

Модернізована ЗСУ-23-4М-А розробляється на підставі Спільного рішення, затвердженого Міністром оборони України та тактико-технічного завдання (ТТЗ) на дослідно-конструкторську роботу (ДКР), шифр «Рокач-А».

За результатами модернізації на базі передових технологій ЗСУ-23-4М-А дозволяє виконувати завдання з ефективністю більшої ніж у ЗСУ-23-4М при активній протидії супротивника із застосуванням засобів радіоелектронної боротьби, в будь яких природно - кліматичних умовах, в день та в ночі.

Модернізація здійснюється поетапно шляхом нарощування систем, які модернізуються (заново створюються).

Передбачається декілька варіантів модернізації:
«ЗСУ-23-4М-А1»- базовий варіант модернізації;
«ЗСУ-23-4М-А2» - другий варіант модернізації;
«ЗСУ-23-4М-А3» - третій варіант модернізації;
«ЗСУ-23-4М-А» - повний варіант модернізації.

( Read more... )

В неудачах российской ядерной «Булавы» обвинили Украину  Об этом сообщает Рамблер.

Большое число опытных пусков ракеты Р-30 «Булава» объясняется несовершенством российских средств траекторных измерений, оборудование для которых производилось Украиной. Об этом пишет в «Военно-промышленном курьере» член-корреспондент Российской академии космонавтики имени Константина Циолковского доктор технических наук Игорь Гладков.

Инженер отмечает, что в настоящее время Россия не имеет эффективной замены радиотехнических систем (РТС) «Вега». «Ее разработчиком было ОКБ 692 (Харьков), изготовителем наземной аппаратуры — Киевский радиозавод, а бортовой — Черниговский радиоприборный. То есть в дело вмешалась еще и политика», — отмечает эксперт.

По его мнению, модернизация РТС прекратилась с завершением испытаний мобильной версии первой российской межконтинентальной ракеты РТ-2ПМ2 «Тополь-М», которая была принята на вооружение в 2004 году всего после четырех опытных пусков. «То есть благодаря качественной полигонной базе и точности средств измерения хватило всего четырех пусков ракеты, что сэкономило средства, силы и время», — пишет специалист.

Согласно Гладкову, системы «Вега», расположенные в Мирном, Северодвинске, Воркуте, Норильске и Якутске, которые полностью обеспечивали испытательную трассу Мирный — Камчатка, были сняты с вооружения и утилизированы. «Не нашлось замены и оптическим средствам КТС (кинотеодолитная станция — прим. »Ленты.ру»), ФРС (фоторегистрирующая станция — прим. «Ленты.ру»), сыгравшим важную роль при полигонных испытаниях ракетных комплексов. С тех пор прошло почти 15 лет. Что в итоге?», — задается вопросом эксперт.

По его мнению, сложившаяся ситуация в первую очередь отразилась на полигонных испытаниях Р-30 «Булава». «Несовершенство лабораторно-испытательной базы полигонов пришлось компенсировать увеличением числа опытных пусков», — пишет инженер.

Межконтинентальная баллистическая ракета Р-30 «Булава» разработана Московским институтом теплотехники для вооружения ракетоносцев проекта 955. Испытания оружия начались в 2004 году. Р-30 «Булава», согласно источнику ТАСС, принята на вооружение ВМФ России в 2018 году. Из 32 пусков ракеты семь признаны неудачными, а два — частично-неудачными.

Испытания межконтинентальной баллистической ракеты РТ-2ПМ2 «Тополь-М» начались в 1994 году. В 2000-м на вооружение была принята ракета шахтного базирования, в 2004-м — мобильного. Из 17 пусков РТ-2ПМ2 «Тополь-М» неудачным был только один. На основе РТ-2ПМ2 «Тополь-М» была разработана ракета мобильного и шахтного базирований в разделяющейся головной частью PC-24 «Ярс», первый пуск которой состоялся в 2007 году. Всего такие ракеты запускались семь раз. Все старты были признаны успешными. Об этом сообщает Рамблер.

 

( Read more... )

 

 

 
( Read more... )

 

Всекитайская Импортно-Экспортная Компания Точного Машиностроения продолжает импорт из Украины комплектующих для производства переносных зенитных ракетных комплексов.

Так в течение 2017-2018 гг. Дочернее Предпприятие Государственной Компании «Укрспецэкспорт» ГХВИФ «Укринмаш» поставляло изделия 33А2 в упаковочной таре АЖИЮ.402113.025:
( Read more... )

Предназначен для применения в составе систем управления космической техники различного класса и назначения

Предназначен для использования в составе систем управления БПЛА, малых ракет, наземных транспортных средств.

Предназначена для применения в составе систем управления летательных аппаратов авиационной и ракетно-космической техники, наземных подвижных объектов.
С функциями самокалибровки и самовыставки

 

 
( Read more... )